Особливості посіву озимого ріпаку

На сьогодні озимий ріпак є однією з найрентабільніших культур в Україні. Це переважно — культура експортна. Ріпак потребує менше логістичних затрат, на відміну від зернових. Він рано звільняє полощі в структурі сівозміни. Втім, ця культура вимагає приділяти багато уваги захисту.

Попередниками ріпаку озимого можуть бути всі сільськогосподарські культури, які своєчасно звільняють поле, сприяють знищенню бур’янів, створюють добру структуру ґрунту. Найкращими попередниками є горох, зернові колосові культури, однорічні та багаторічні трави. Не рекомендується висівати ріпак після культур із родини капустяних.

Підготовка ґрунту під озимий ріпак — найважливіший захід, що має забезпечити осідання ґрунту після оранки, збереження вологи, вирівнювання верхнього шару з дрібногрудкуватою структурою, ефективний контроль бур’янів. Одна з головних умов для вирощування озимого ріпаку полягає в ретельному передпосівному обробітку ґрунту.

Варіанти обробітку грунту

Традиційний обробіток має включати:

  • лущення або дискування стерні;
  • внесення добрив;
  • оранку на 22-25 см з одночасним коткуванням чи боронуванням (не пізніше ніж за 2-3 тижні до сівби);
  • передпосівну культивацію;
  • прикочування до сівби;
  • прикочування після сівби.

За мінімального обробітку ґрунту:

  • дискування в два сліди;
  • внесення добрив;
  • культивацію або обробіток комбінованим агрегатом;
  • прикочування після сівби.

Комбінований варіант підготовки ґрунту:

  • дискування 10-12 см і внесення добрив;
  • оранка 28-30 см або глибоке рихлення 32-35 см;
  • культивація 12-15 см;
  • передпосівна культивація 2-3 см;
  • сівба 2-3 см;
  • коткування;
  • внесення ґрунтового гербіциду.

 

Оптимальна глибина сівби становить 2-3 см при традиційному обробітку та 3-4 см — при мульчуванні.

Вибір сортів і гібридів озимого ріпаку має важливе значення для успішного його вирощування. Гібриди озимого ріпаку розвиваються швидше, ніж сорти, тому їх висівають пізніше на 5-7 днів, і з меншою нормою висіву.

Часто сорти й гібриди української селекції нічим не гірші від закордонних і не поступаються їм за урожайністю, але коштують у 2-3 рази дешевше. Крім того, на «поганих», закислених, малородючих ґрунтах, яких в країні стає дедалі більше, не має значення, до якої селекції належить гібрид чи сорт озимого ріпаку через приблизно однакову урожайність, а має значення вартість посівної одиниці.

Висівають озимий ріпак приблизно на місяць раніше озимих зернових культур, за 75-90 днів до припинення осінньої вегетації. Оскільки як за раннього, так і за пізніх строків сівби зимостійкість і продуктивність рослин знижується, розвиток рослини ріпаку має тривати не менш ніж 60 днів від появи сходів до закінчення осінньої вегетації із сумою температур 600-800 °С. У більшості випадків найбільш оптимальним строком сівби для України є період від 15 серпня до 10 вересня. Для сортів, які менш схильні до переростання, сівба починається раніше, а для гібридів, особливо зі швидким розвитком, із затримкою до третьої декади серпня — першої декади вересня.

Строки посіву

Західні та північні      регіони

Центральні регіони

Східні та південні регіони

Ранні

5-15 серпня

10-20 серпня

25 серпня-5 вересня

Оптимальні

15-25 серпня

20-30 серпня

20-30 серпня

Пізні

25-30 серпня

30 серпня-5 вересня

5-15 вересня

Критично пізні

30 серпня-5 вересня

5-10 вересня

15-25 вересня

Якщо сіяти після допустимих строків, недостатньо розвивається коренева система, рослини мають низьку зимостійкість, нестійкі проти обривання кореневих волосків під дією замерзання-розмерзання. Крім того, генеративні органи закладаються на дуже малих рослинах, що обмежує гілкування і формування достатньої кількості стручків.

Кращим способом сівби є рядковий, з міжряддям 15, 25, 35 см, але можна висівати ріпак і на ширину 45 або 70. Після висівання обов’язкове коткування. В окремих випадках рекомендується проводити коткування до сівби.

Норма висіву сортів — 1-1,2 млн схожих насінин/га (4-6 кг/га), а гібридів — 0,5-0,7-1,0 млн схожих насінин/га (2-4 кг/га). Глибина загортання насіння у вологому ґрунті — 1,5-2 см, у разі сухого верхнього шару — до 3 см. На легких ґрунтах насіння загортають на глибину 2,5-3,0 см, на важких — 1,5-2,0 см.

Ріпак потребує твердого ложа для насіння, яке якісно формують анкерні сошники. У разі збільшення глибини сівби понад 3-4 см схожість насіння зменшується на 25-30%. У випадку запізнення зі строками сівби глибина загортання насіння має бути мілкою, близько 2 см. Але за несприятливих умов зимівлі ріпак може повністю вимерзнути або буде дуже зрідженим.

Слід враховувати біологічну особливість рослин ріпаку, яка характерна відсутністю бокових корінців у перший період вегетації. Для заглиблення стержневого коріння потрібне добре розпушений ґрунт і ущільнення верхнього горизонту.

Занадто висока норма висіву призводить до витягування центрального стебла. При цьому рослини розвиваються дружньо, їх регенеративні органи закладаються за меншої довжини стебла. Вона може спричинити некроз кореневої шийки, загибель рослин. Знижена норма висіву провокує підвищення забур’яненості, недостатню кількість рослин на одиниці площі.

Завдяки сильному гілкуванню ріпак у змозі вирівняти недоліки в щільності стеблостою. Існує пряма залежність між строками сівби і густотою. Із запізненням термінів сівби густоту слід збільшити на 20-50%. Це пов’язано з тим, що за більш пізніх строків сходи дещо зріджені, рослини менш підготовлені до перезимівлі, менше формують бічних пагонів. Для формування доброго врожаю достатньо, щоб до збирання на полі залишалось 20-50 рослин/м² за достатнього їх забезпечення поживними речовинами.

Щоб отримати максимальний урожай, потрібно забезпечити оптимальний розвиток ріпаку до початку зими, тому слід виконати такі умови:

  • густота стояння 30-50 рослин/м²
  • міцні рослини з 8-10-12 справжніми листками
  • грубий корінь діаметром більше 8 мм біля кореневої шийки та більше 20 см завдовжки
  • рослини мають зимувати на стадії розетки, з висотою стебла не більше 2 см

Пересіву підлягають площі, на яких густота рослин не перевищує 15 рослин/м².

Читайте також

Основні хвороби соняшника

  • Біла гниль, або склеротиніоз - Sclerotinia sclerotiorum (Lib.) de Bary.
  • Сіра гниль - Botrytis cinerea Pers.
  • Пероноспороз - Plasmopara helianthi Novot. ...
  • Іржа - Puccinia helianthi Schw.
  • Фомоз (чорна плямистість) - Phoma oleracea var. helianthi Sacc.
  • Попеляста гниль стебла (вугільна гниль) - Sclerotium bataticola Taub.