Хвороби кукурудзи
Ми можемо мати проблему з хворобами, коли сівозміна занадто насичена кукурудзою, коли сіється кукурудза після кукурудзи, або після пшениці, коли немає просторової ізоляції полів, коли достатньо висока температура і велика кількість опадів. Розвитку хвороб часто сприяють технології, коли рослинні рештки залишаються зимувати не мінералізованими на поверхні. Тобто технології без оранки — no-till, mini-till. Але «вистрілюють» ці хвороби зазвичай в умовах, коли є достатня кількість вологи. Є волога — розвивається гельмінтоспоріоз, церкоспороз, різні плямистості. Але це хвороби, які проявляються нечасто, їх важко спрогнозувати, бо вони залежать від погодних умов.
Проте є хвороби, які розвиваються незалежно від умов, щороку. Це фонові хвороби:
- сажки, зокрема летюча та пухирчаста;
- фузаріоз;
- диплодіоз;
- бактеріози сходів кукурудзи.
Фузаріоз
Взагалі на кукурудзі є велика кількість стеблових гнилей і хвороб качанів. І найперший у списку цих хвороб — фузаріоз. Фузаріоз може уражувати рослини будь-якого віку і будь-які органи рослин. Хвороби розвиваються і у фазу сходів, і на дорослих рослинах, можуть уражувати корені, стебла, качани.
Фузаріоз — це хвороба, яка викликається великим спектром збудників. Відповідно, узагальнити біологічні особливості фузаріозу та його збудників досить складно. Це різні види, що мають власні особливості. Один полюбляє холод, інший тепло, один вологу — інший посуху, один уражує сою окрім кукурудзи, а другий соняшник. Але найголовніше, що гриби роду Fusarium дуже полюбляють уражувати кореневу систему та прикореневу частину стебла, це одна з найбільш поширених форм хвороби, друга поширена форма — що уражує качани.
Фузаріози небезпечні насамперед мікотоксинами, що їх продукують збудники хвороби. У першу чергу хвороба зменшує урожай, а зараження зерна знижує його вартість, що для аграрія призводить до зниження річного прибутку. Збудники хвороби потрапляють до рослин через заражене насіння, рослинні рештки та ґрунт.
Інколи вони можуть колонізувати окремі зернинки в качані. Але зазвичай хвороба проявляється у вигляді утворення на качані рожевого, червонуватого або фіолетового міцелію, причому розвивається він спочатку на верхній частині качана, а потім йде донизу. У кукурудзи є природний захист від фузаріозу, це листки обгортки. Листки обгортки мають величезне значення, вони захищають молодий качан від інфікування спорами. Двері інфекції відчиняють шкідники. Гусінь їсть качан з верхньої соковитої частини, через цю ранку безперешкодно залітають спори. Відповідно, для контролю фузаріозів качанів також важливий якісний інсектицидний захист. Це дивна ситуація, коли грибна хвороба непогано контролюється не фунгіцидами, а інсектицидами. Затримали розвиток гусені — немає пошкодження листків обгортки, зараження буде значно меншим і слабшим.
Потрібно звертати увагу на генетичні особливості гібридів кукурудзи. Оскільки при дозрівання качана листки обгортки висихають і розпрямляються, на цей момент вони вже мертві і нездатні захищатися. Але різні качани з різною інтенсивністю віддають вологу і листки обгортки у них розташовані різним чином. Існують гібриди кукурудзи, які опускають качани, а існують такі, що не опускають. Коли качан опускається, дощова вода стікає і качан не намокає. Якщо качан не опускається, в дощові роки там накопичується волога, що сприяє зараженню фузаріозом. Тому навіть те, в якій послідовності висихає качан, буде впливати на розвиток фузаріозів.
Диплодіоз
Ще однією поширеною хворобою кукурудзи є диплодіоз, або ж суха гниль кукурудзи.
Якщо розгорнути уражений хворобою качан, в нижній частині качана між зернятками проступає білий міцелій — це і є головна ознака хвороби. Інколи диплодіоз можна побачити, тільки коли розриваються листки обгортки, але при сильному ураженні буває таке, що качани відриваються від стебла. Це системна інфекція кукурудзи, яка розвивається спочатку в стеблі, а потім розповсюджується в качан. І саме тому вона завжди починає свій розвиток знизу. Фузаріоз уражує качани зверху, де було пошкодження шкідником, а диплодіоз інфікує качан знизу, із зараженого стебла.
Насіння з уражених хворобою качанів також буде зараженим. Також диплодіоз може уражувати кукурудзу із стерні через пошкодження, нанесені шкідниками. Тому для контролю диплодіозу потрібні контроль за якістю посівного матеріалу, сівозміна, мінералізація рослинних решток, потрібне застосування інсектицидів, аби не було пошкодження рослин.
Що могло б проконтролювати диплодіоз? Не лише якісний протруйник насіння, а застосування сильних системних фунгіцидних продуктів на ранніх фазах розвитку кукурудзи. До цвітіння. Якщо ми застосуємо системний препарат, він рухається по судинах рослини і вбиває все, що там живе. До того, як ці хвороби проявилися, їх можна непогано вбивати системними продуктами в судинах.
Сажкові хвороби кукурудзи
Дуже поширеними на кукурудзі є також сажкові хвороби.
У випадку з кукурудзою, просом, сорго і суданською травою всі сажки мають зовнішньонасіннєву інфекцію. Внутрішньої інфекції у сажки кукурудзи не існує. Тому коли кажуть, що придбали неякісне насіння, у якому всередині сиділа сажка, що потім псує урожай, це не зовсім правильно, не зовсім справедливо. Тому що навіть якщо є насіннєва інфекція, вона завжди буде на зовнішній поверхні насіння. І якщо ми підібрали правильний протруйник, прибрати її дуже легко. У сажок кукурудзи є два джерела інфекції — насіння та ґрунт. От є у вас рослина кукурудзи, заражена сажкою, є такий пухирець і в ньому мільйони й мільярди спор. Коли ми збираємо врожай кукурудзи, пухирці розриваються, частина спор зверху обмазує насіння, а частина розлітається і потрапляє в ґрунт. Протруйник непогано забирає інфекцію на насінні, але ґрунтову інфекцію ми подолати не можемо. І проблема сажки кукурудзи часто починається з того, що проростки заражуються ґрунтовою інфекцією.
Спори сажки в ґрунті зберігаються, залежно від регіону, погодних умов, мікробіологічної активності ґрунту, 2-3 роки, поодинокі можуть залишитися на 4-й рік. Тобто наші ґрунти здатні очиститись від спор сажки на 4-й рік. Висока частота поширення сажкових хвороб на кукурудзі пов’язана саме із порушенням сівозміни та поверненням кукурудзи на те саме поле раніше, ніж на 4-й рік. Проте навіть якщо повертати кукурудзу на поле на четвертий рік, окремі спори сажки таки залишатимуться. Якщо на це поле посіяти кукурудзу, захворіють поодинокі рослини, можливо навіть одна на гектар. Якщо немає сівозміни — буде масовий старт хвороби, якщо є сівозміна — рослин уражених буде менше.
Але є ще одна особливість. Переважна більшість сажок формує одне покоління спор на рік. Пухирчаста сажка кукурудзи здатна формувати до 4-6 поколінь спор за один рік, в умовах України вона стабільно встигає сформувати 2, а інколи і 3 покоління спор. Це означає, що весною, коли сходить кукурудза, якщо у вас був нормальний протруйник, нормальна сівозміна, нормальне насіння, буквально на окремих рослинах сформуються пухирці сажки. Перші формуються в прикореневій зоні, прямо над самою землею. Цей пухирець росте, рано чи пізно дозріває, тріскається, з нього вилітають мільярди спор. Десь у фазу цвітіння кукурудзи, можливо трішки пізніше, вони розкриваються. У результаті у нас надпотужний інфекційний фон і одна рослина, на якій дозрів один-єдиний пухирець, заразить все поле суцільно. Відповідно, небезпека пухирчастої сажки кукурудзи полягає саме в тому, що є ґрунтова інфекція, є декілька поколінь спор і гриб розмножується протягом літа кілька разів.
Найкращий варіант контролю сажкових хвороб — дотримання сівозміни та застосування якісних протруйників. Проте навіть за таких умов пухирчаста сажка на окремих рослинах може проявитись і потім дати дуже чисельне друге покоління спор.
Бактеріози кукурудзи
На кукурудзі доволі часто розвиваються різні бактеріози. На посівах кукурудзи інколи спостерігається бактеріоз сходів. Якщо посіяли кукурудзу в холодний важкий ґрунт, пройшла велика кількість опадів, ґрунт насичений водою і потім вкривається кіркою, виникає дефіцит кисню, то у кукурудзи часто підгниває кінчик кореню. Це, як правило, ознака бактеріозного ураження насіння, коли воно розвивається за умов, несприятливих для розвитку кукурудзи.
Контроль хвороб: як ефективно захистити урожай
Підхід до контролю хвороб кукурудзи повинен бути комплексним задля досягнення максимального результату. В ідеалі він міститиме таку низку заходів:
- Сівозміна: повертати кукурудзу на поле бажано лише на 4-й рік. Якщо це неможливо з економічних міркувань, потрібно дбати про більш надійний хімічний захист.
- Управління рослинними рештками.
- Використання якісних протруйників насіння. Фунгіцидно-інсектицидні протруйники захистять від насіннєвої інфекції, ураження сходів, а також захистять сходи від пошкодження шкідниками та, відповідно, від створення сприятливих умов для ґрунтових інфекцій. Оптимальним рішенням буде застосування комплексу фунгіцидних протруйників з діючими речовинами металаксил-М, флудіоксоніл, 2 разом з інсектицидними протруйниками на основі діючих речовин клотіанідин та тіаметоксам.
- Вчасне застосування інсектицидів для захисту кукурудзи від пошкодження шкідниками і, відповідно, ураження хворобами через нанесені пошкодження. Для захисту кукурудзи від основних шкідників у період вегетації рекомендується застосувати продукт з діючою речовиною клотіанідин та лямбда-цигалотрин.
- Застосування системних фунгіцидів у фазі до 10 листка культури.
- Регулярний моніторинг полів задля вчасного виявлення ураження рослин сажкою.
- Підбір якісного насіння від перевірених виробників та постачальників, аби виключити можливість бактеріозного ураження.
Рекомендовані препарати для ефективного захисту кукурудзи |
||
|
Назва препарату |
Діюча речовина |
Норма внесення |
|
ПРОТРУЙНИКИ |
||
|
Баріон |
Металаксил-м, 350 г/л |
6,0-9,0 л/т |
|
Бригід |
Тіаметоксам, 150 г/л, тебуконазол, 50 г/л, азоксистробін 50 г/л |
4,0-12,0 л/т |
|
Екзор |
Тіаметоксам, 600 г/л |
4,5-5,0 л/т |
|
Кайзер |
Тіаметоксам, 350 г/л |
6,0-9,0 л/т |
|
Кантаріс |
Тіаметоксам, 250 г/л, прохлораз, 150 г/л, флутріафол, 50 г/л |
5,0-8,0 л/т |
|
Командор Гранд |
Імідаклоприд, 500 г/л, альфа-циперметрин, 50 г/л |
6,0-8,0 л/т |
|
Номінал Ультра |
Тіаметоксам, 350 г/л |
6,0-9,0 л/т |
|
Сидгард |
Флудіоксоніл, 25 г/л |
2,0 л/т |
|
Тіатрин |
Тіаметоксам 500 г/л, бета-цифлутрин 50 г/л |
4,0-7,0 л/т |
|
Фаер |
Тирам, 400 г/л; тібендазол, 20 г/л, металаксил-М, 116 г/л |
4,0-6,0 л/т |
|
ФУНГІЦИДИ |
||
|
Азоксин |
Азоксистробін, 250 г/л |
0,5-0,8 л/га |
|
Азокси-Стар |
Азоксистробін, 250 г/л |
0,5-1 л/га |
|
Акула |
Тебуконазол 140 г/л, ципроконазол 50 г/л, прохлораз 300 г/л |
0,8 -1 л/га |
|
Беркут |
Тебуконазол, 250 г/л |
0,8 -1 л/га |
|
Блок |
Тебуконазол, 250 г/л |
0,8 -1 л/га |
|
Болівар Форте |
Тебуконазол, 240 г/л, крезоксим-метил, 125 г/л |
0,5-1 л/га |
|
Брандер |
Тебуконазол, 160 г/л; азоксистробін, 200 г/л |
0,8-1 л/га |
|
Віртуоз |
Пропіконазол, 250 г/л, ципроконазол, 80 г/л |
0,5 л/га |
|
Жокей Екстра |
Ципроконазол 80 г/л, азоксистробін 200 г/л |
0,7-1 л/га |
|
Захисник |
Тіофанат-метил 500 г/л |
1,2-1,4 л/га |
|
Капітал |
Епоксиконазол 50 г/л, азоксистробін 150 г/л, ципроконазол 60 г/л |
0,7-1,2 л/га |
|
Кіпер |
Тебуконазол, 162,5 г/л, тіабендазол, 250 г/л |
0,8-1 л/га |
|
Кросбі |
Пропіконазол 187,5 г/л, тіофанат-метил 375 г/л |
0,5-0,6 л/га |
|
Лікоріс |
Ципроконазол, 80 г/л, азоксистробін, 200 г/л |
0,5-0,75 л/га |
|
Маестро |
Ципроконазол, 80 г/л, пропіконазол, 250 г/л |
0,4-0,5 л/га |
|
Міланіт |
Пропіконазол, 150 г/л, тріадимефон, 150 г/л |
0,5-0,8 л/а |
|
Полігард |
Тебуконазол, 250 г/л |
0,8-1 л/га |
|
Прента |
Дифеноконазол, 125 г/л, триадимефон, 125 г/л |
0,8-1 л/га |
|
Тезис |
Тебуконазол, 500 г/л |
0,2-0,5 л/га |
|
Тіома |
Тіофанат-метил, 500 г/л |
1,2-1,5 л/га |
|
Ті Рекс |
Пропіконазол 150 г/л, тріадимефон 150 г/л |
0,5-0,7 л/га |
|
Топ Ефект |
Флутріафол 250 г/л |
0,5-1 л/га |
|
Феделіс |
Дифеноконазол, 104 г/л, тіофанат-метил, 333 г/л |
0,8-1,2 л/га |
|
Фенікс |
Флутріафол, 250 г/л |
0,5-1 л/га |
|
Фенікс Дуо |
Флутріафол, 187 г/л, тіофанат-метил, 310 г/л |
0,4-0,8 л/га |
|
Флутривіт |
Флутриафол, 250 г/л |
0,5-1 л/га |
|
Флуафол |
Флутріафол, 250 г/л |
0,5-1 л/га |
|
Фузарін |
Тебуконазол – 150 г/л, прохлораз – 300 г/л |
0,8-1 л/га |
|
ІНСЕКТИЦИДИ |
||
|
Акінак |
Лямбда-цигалотрин, 50 г/л, імідоклаприд, 150 г/л |
0,15-0,25 л/га |
|
Антигусінь |
Лямбда-цигалотрин, 50 г/л |
0,2-0,3 л/га |
|
Антиколорад Макс |
Імідаклоприд 300 г/л, лямбда-цигалотрин 100 г/л |
0,1-0,15 л/га |
|
Ато Жук |
Тіаметоксам 250 г/л, альфа-циперметрин, 15 г/л, лямбда-цигалотрин 80 г/л |
0,15-0,2 л/га |
|
Боксер |
Ацетаміприд, 115 г/л, лямбда-цигалотрин, 106 г/л |
0,1-0,2 л/га |
|
Контадор Дуо |
Імідаклоприд, 300 г/л, лямбда-цигалотрин, 100 г/л |
0,1-0,15 л/га |
|
Міст Супер |
Тіаметоксам, 126 г/л, лямбда-цигалотрин, 95 г/л |
0,15-0,2 л/га |
|
Оперкот |
Лямбда – цигалотрин, 50 г/кг |
0,2-0,3 л/га |
|
Оперкот Акро |
Імідаклоприд, 300г/л, лямбда-цигалотрин, 100 г/л |
0,1-0,15 л/га |
|
Ранчо |
Клотіанідин, 480 г/л |
0,1-0,15 л/га |
